Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м. Київ К/800/57583/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ОСОБА_4 у Печерському районному суді м. Києва пред'явила позов до УПСЗН Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вимоги обґрунтовувала тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої одержує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.

Крім того, відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вважає, що державна допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалася не у встановленому Законом розмірі.

Просила стягнути з відповідача на її користь 2 122,00 грн. боргу з виплати допомоги при народженні дитини; стягнути з відповідача на її користь 22 035 грн. боргу з недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року, позов задоволено частково.

Визнано дії УПСЗН Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправними та зобов'язано здійснити відповідно перерахунок та виплату недотриманих сум призначеної ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 21 листопада 2007 року по 21 листопада 2010 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2011 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, постановивши у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є матір'ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПСЗН Печерської районної у м. Києві державної адміністрації як застрахована особа та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (далі - Закон № 489-V) на 2007 рік дію статей 41 та 43 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-III) зупинено, а розмір вказаної виплати на 2007 рік визначався статтею 56 Закону № 489-V.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними, в тому числі, положення абзацу 3 частини другої статті 56, пункт 7 статті 71 Закону № 489-V в частині зупинення на 2007 рік, дії статей 41, 43 Закону № 2240-ІІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи вимоги частини другої статті 152 Конституції України, згідно якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, положення Закону № 489-V, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09 липня 2007 року.

З огляду на викладене, виплата ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році повинна здійснюватись відповідно до вимог Закону № 2240-ІІІ, а не Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII "Про допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХII).

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХII та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті

40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року

№ 10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі й пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХII.

Оскільки спір особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового соціального страхування про виплату допомоги, охоплює період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, то на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального закону, яким є Закон № 2240-III.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні на користь позивача недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 травня 2008 року.

В цій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення у справі.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 отримала одноразову грошову допомогу при народженні дитини в розмірі 8 500 грн.

Так, статтею 12 Закону України "Про допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-IV) визначено, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Держаний бюджет на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

В той же час, абзацом 2 частини другої статті 56 Закону України "Про Держаний бюджет на 2007 рік" (в редакції Закону 19 грудня 2006 року) встановлено, що допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8 500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3 400 грн., решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року неконституційними були визнанні положення законів лише щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Положення ж статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо розміру одноразової грошової допомоги при народженні дитини неконституційними не визнавались.

Таким чином, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини у 2007 році застосуванню підлягає абзац 2 частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на отримання розміру допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, оскільки законодавством, чинним на момент народження дитини, було визначено, що допомога при народженні дитини виплачується у розмірі 8 500 грн.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку скасувати та прийняти у справі нову постанову.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2008 року.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 22 травня 2008 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.